До тополя росте
Серед поля стою
І шумить, і співа
Жито думку свою
Шумить жито, співа
Заохочує жить

Вітерець повіва
Жито хилить, п'янить...
Жито шепче мені
Як привільно навкруг
І тремтить вдалині
Й потопа виднокруг...
Гей, простори які
Любо-мило землі:
Де не глянь — колоски
Та всі в злоті-сріблі
Де не глянь — колоски
Проти сонця блись-блись..
Лиш ген скраю ліски
Ніби дим, простяглись...
Ліше скраю ліски
А то все, все жита
Колоски, колоски
Тиха думка свята